Природные источники углеводородов

Тема: Природні джерела вуглеводнів. Природний та супутний нафтові гази, їх склад, використання. Нафта: склад, властивості, переробка нафти. Детонаційна стійкість бензину. Кам’яне вугілля. Основні види палива та їх значення в енергетиці України.
(лекція в супроводі презентації)
Мета: ознайомити учнів з природними джерелами вуглеводнів, показати склад нафти, природного газу, кам'яного вугілля, розібрати процеси їх переробки; ознайомитися з основними видами палива та їх значенням в енергетиці України.
Обладнання: проектор, ноутбук, зразки нафти
Література:  Л. П. Величко, Хімія 11 кл., підручник для загальноосвітніх навчальних закладів, Київ, Освіта, 2011 р.
План лекції:
І.         Актуалізація опорних знань.
IІ.        Природні джерела вуглеводнів.
IIІ.      Природний і супутний нафтовий гази, їх склад, використання.
ІV.      Нафта: склад, властивості, переробка.
V.        Детонаційна стійкість бензину.
VI.      Кам’яне вугілля та його переробка.
VII.     Основні види палива та їх значення в енергетиці України.
VIII.   Тестування
IX.      Розв’язування задач
X.        Домашнє завдання.

I.                   Дайте назву вуглеводням (слайди № 3, 4).
IІ.        Людство споживає близько 7,5 млрд. т. вуглеводнів щороку. Їх джерелом служать приблизно в рівних кількостях нафта і вугілля, вдвічі менше (за масою) використовується природний газ.
Таблиця дає уявлення про загальні запаси УВ на Землі та про їх відносну кількість (млрд. т.) (слайд № 5)

Паливо
Геологічні ресурси
Розвідані запаси
Кам'яне вугілля
Буре вугілля
Нафта
Природний газ
7729
2399
380
345
493
144
144
80

З цих джерел тільки природний газ складається практично з УВ. В залежності від родовища склад природного газу може змінюватися (в% за обсягом) (слайд № 6):
Метан СН4 80- 97                 Бутан С4Н10 0,1-1,0
Етан С2Н6 0,5-4,0                 Пентан С5Н12 0-1,0
Пропан С3Н8 0,2-1,5            Азот та ін. гази 2-13
 ІII.      Природний газ використовується в основному як паливо, а також як сировина у виробництві водню:
СН4 + 2Н2О  →   СО2 + 4Н2
Властивості природного газу практично такі ж, як і його головного складового - метану. Він не має запаху, горючий, а його суміші з повітрям вибухонебезпечні. Особливу небезпеку становлять систематичні вибухи у вугільних шахтах. Природний газ шкідливо діє на організм, тому  для його виявлення в газові магістралі додають речовини із специфічним запахом-меркаптани. Попутний нафтовий газ - це суміш газоподібних вуглеводнів, що містяться в нафтових родовищах. За якісним складом він нагадує природний, але метану в ньому менше (30 - 40%), а інших УВ більше. Частина цього газу розчинена в нафті, при її вилученні з земних надр тиск падає, розчинність газів зменшується і вони виділяються з неї. Раніше ці гази просто спалювали, але зараз на газопереробних заводах з них виділяють метан, етан, пропан, бутан і газовий бензин (рідкі УВ С5- С11). Суміш С3Н8 и С4Н10 (зріджений або балонний газ) використовують як побутове паливо і паливо для автотранспорту.
Розглянемо застосування природного і супутного нафт. газів. (слайд № 7)

     
     
ІV.      В даний час з надр землі і даних відкладень в морях щорічно видобувається близько 3 млрд. т. нафти. Велика частина видобутої нафти (80 - 90%) переробляється на різні види палива і мастильних матеріалів; близько, 8% витрачається на потреби органічного синтезу. Якщо врахувати, що практично весь транспорт, значна частина теплових електростанцій використовують нафтопродукти як джерело енергії, а ще виробництво полімерних матеріалів, каучуку, синтетичних волокон, миючих засобів, добрив, лікарських препаратів і багатьох інших речовин базується на нафтовій сировині, то не буде перебільшенням сказати, що сучасна цивілізація заснована на нафті. Економіка держави залежить від нафти більше, ніж від будь-якого іншого продукту. Тому і ми приділимо їй особливу увагу. Нафта - темна масляниста рідина зі специфічним запахом. Вона легше води (р= 0,82- 0,95г/СМ3) і не розчинна у ній. У природних умовах утворює з водою стійку неоднорідну суміш - емульсію.
Демонструються зразки нафти.
Ці зразки взяті з різних родовищ колишнього СРСР. Цієї держави вже немає, але ми досі маємо можливість користуватися зразками, які в свій час були привезені сюди, в технікум.
Нафта розчиняється в органічних розчинниках. До складу нафти входять понад 150 різних УВ. З них приблизно половину складають алкани і половину арени.
Отже, нафта - природна суміш вуглеводнів. Перший етап переробки нафти полягає в поділі її на фракції - групи речовин з близькими t° кипіння. Згадайте залежність t° кипіння від молекулярної маси. Чим більше молекулярна маса, тим вище t° кипіння. Технічний процес переробки нафти здійснюється в спеціальних перегінних апаратах - ректифікаційних колонах тарілчастої ​​конструкції.
Схема будови ректифікаційної колони. (слайд № 8)
Ректифікація - перегонка.
Нафту попередньо нагрівають до кипіння в трубчастій печі і разом з водяною парою вводять в колону. Там газова суміш поступово охолоджується і розділяється на фракції:
Бензин С5- С11 (40 - 220°С) - паливо для автомобільних і авіаційних двигунів.
Лігроїн С8- С14 (150 - 250°С) - паливо для тракторів.
Гас С12- С18 (180 - 300°С) - паливо для тракторів, реактивних літаків і ракет.
Газойль С15- С22 (>275°С) - дизельне паливо.
Мазут С23-... (>350°С) - паливо для котлів, промислових печей, органічна сировина.
Щоб виділити окремі фракції з мазуту, його теж переганяють, але при зниженому тиску для зниження температури кипіння. При звичайному тиску їх t° кипіння вище t° розкладання.
Шляхом перегонки витягується не більше 10-15% бензинової фракції, тобто витягуємо з неї ту кількість, яка в ній вже є.
Для збільшення виходу легких УВ потрібно розкласти УВ з великими молекулярними масами. При підвищенні t°>350°С довгі вуглеводневі ланцюги рвуться на більш короткі. Наприклад:
С20 Н4з   --t  С10 Н22   +  С10 Н20
ейкозан        декан         децен
Такий процес називається крекінгом. Крекінг - розщеплення. (слайд № 9)
Існує 2 види крекінгу: термічний і каталітичний.
(схема на екрані)
Особливості термічного крекінгу:  t = 470 - 550 °С, тиск у кілька атмосфер.
(Рівняння реакцій на екрані)
Недоліки: октанове число не більше 60 - 70, в бензині містяться ненасичені УВ, при окисленні яких погіршується якість бензину. Для уповільнення процесів окислення додають інгібітори - сповільнювачі швидкості реакцій.
Каталітичний крекінг здійснюється при більш низьких температурах і тиску в присутності каталізаторів-алюмосилікатів. При цьому поряд з розривом ланцюгів відбувається ізомеризація, циклізація і утворення ароматичних УВ. Такий бензин має більш високе октанове число (> 70) і стійкий при зберіганні.
Для поліпшення якості бензину так само використовують риформінг (перетворення) вуглеводнів. За допомогою цього процесу з бензиновою і легроіновой фракцій, отримують високоякісний бензин з октановим числом> 90. (слайд № 10)
V.        Якість бензину визначається октановим числом. Октанове число показує детонаційну стійкість бензину. Детонація - явище дуже швидкого (вибухового) згоряння парів речовини в суміші з повітрям при стисненні. Розгалужені УВ і арени більш стійкі до детонації, ніж УВ нерозгалуженої будови. Для визначення активного числа кількісно обрані два вуглеводні:
 СН3
  |
Н3С — С — СH2 — СН — СН3           и            СН3 СН2 СН2 СН2 СН2 СН2 СН3
  |                     |
 СН3               СН3
2,2,4 - триметилпентан                               н-гептан
октанове число 100                                     октанове число 0.
(схема на екрані) (слайд № 11, 12)
Підвищити о.ч. можна за допомогою спеціальних добавок - антидетонаторів.
Крім різних видів палива з нафти також отримують розчинники, полімери, лікарські засоби, гербіциди та інсектициди.
VІ.      Важливим джерелом промислового отримання вуглеводнів поряд з переробкою нафти є переробка вугілля. Існує 3 способи хімічної переробки вугілля коксування, газифікація та гідрування повітря. (Схема коксування кам'яного вугілля в лабораторії на екрані). У промисловості кам'яне вугілля нагрівають в коксових печах при t= 900-1100 °С. В результаті утворюється кокс і леткі продукти. (слайд № 13, 14)
Кокс - пориста речовина темно-сірого кольору, що містить 96-98% вуглецю. Його використовують у металургії.
(Схема продуктів коксування кам'яного вугілля на екрані) (слайд № 15, 16)
Газифікація - перетворення вугілля в горючі гази. Процес відбувається в газогенераторних установках при t = 800 - 900 °С. В результаті утворюється газова суміш:
+ О2  --t   2СО;  С + Н2О  --t→ СО+ Н2;  С + 2Н --t→ СН4
С + О2    --t   СО2;  СО + Н2О --t→СО2 + Н2;  СО + ЗН2   --t→ СН4+ Н2О
С + СО2   --t   2СО.
Таку суміш використовують у промисловості як паливо. Крім того, отримують суміш УВ за складом схожих з бензином.
(схема на екрані) (слайд № 17)
nСО + (2n+1) Н2 t; Р; kt СnН2n+2 + nН2О
n СО + 2nН2 t; Р; kt СnН2n + nН2О
Гідрування - перетворення вугілля в рідкі та газоподібні УВ під дією водню. Таким чином отримують синтетичне рідке паливо.

VIІ.     Забезпеченість енергією є найважливішою умовою соціально-економічного розвитку будь-якої країни, її промисловості, транспорту, сільського господарства. Джерелами енергії найчастіше служать традиційні непоновлювані ресурси - вугілля, нафта, природний газ, торф, сланці. Згадайте, які вугільні басейни України ви знаєте, покажіть їх на карті (карта на екрані) (слайд № 18). Чи має Україна свої родовища нафти і природного газу? В Україні невеликі родовища нафти. Щорічно її видобувають в середньому 4 млн. тонн, що складає приблизно 10% від загальної необхідної для країни кількості. Родовища природного газу в Україні більше, ніж нафти. Щорічно його добувають в середньому 18 млрд. м3, що становить 1/5 від необхідної для енергетики та промисловості кількості. Як видно, для нашої країни особливе значення має саме переробка кам'яного вугілля, як цінного джерела вуглеводнів. В економіці України чільну роль грає видобуток кам'яного вугілля і переробка його в інші види палива. Так, наприклад, за 8 місяців 2012 року завдяки газифікації кам'яного вугілля зекономлено 1 млрд. 800 млн. гривень. Також необхідно розвивати впровадження інших видів відновлюваної енергії: сонця, вітру, земних глибин.

VIІI.   Тестування (слайд № 19, 20)

IX.      Розв’язування задач (слайд № 21-24)

X.        Домашнє завдання: с. 70, § 13,14, 15, 16


Немає коментарів:

Дописати коментар