Інтеграція медіаосвітніх практик в процес викладання хімії

Медіа стали невід’ємною частиною життя сучасного школяра. Вони вже не тільки дозволяють отримувати інформацію, а формують світогляд, смаки, погляди та переконання...    Медіаграмотність — це сукупність знань, навичок та умінь, які дають людям змогу аналізувати, критично оцінювати і відповідально створювати повідомлення з медіа різних типів. Детальніше... 

Дебати «Алкоголь, наркотики, куріння: шкода чи користь?»

    15.03.2018р. на уроці хімії в 11 - А класі відбулися дебати на тему «Алкоголь, наркотики, куріння: шкода чи користь?». Проведення такого заняття обумовлено бажанням старшокласників подискутувати про місце алкоголю, тютюну та наркотичних речовин в житті людини, оскільки результати анкетування свідчать про неоднозначну позицію учнів з даного питання. Отже, на уроці працювали дві команди: «Ілюзія» і «Дійсність».

 

    Учасники задавали питання «суперникам», висловлювали власні аргументи, судження, висновки, спостереження. В кінці уроку кожен присутній, незалежно від його попередньої позиції, підняв сигнальну картку, віддавши перевагу позиції тій чи іншій команді, а також кожен зміг висловити свою власну думку.

Мультимедійний супровід уроків природничого циклу

       15.01.2018р. в НВК №122 відбулося засідання шкільного методичного об`єднання вчителів природничого циклу. Керівник МО вчитель хімії Бондаренко Світлана Леонідівна ознайомила колег з досвідом роботи "Використання освітніх електронних ресурсів як педагогічного інструменту підвищення ефективності навчання учнів з хімії".
       На засіданні були представлені фрагменти уроків з мультимедійною підтримкою, можливості використання інтерактивної дошки на різних етапах уроку, види дистанційного навчання учнів.

Урок хімії в комп’ютерному класі

       З метою формування в учнів вміння використовувати медіаресурси у навчально-виховному процесі у 8 – х класах проведені уроки узагальнення та систематизації знань з теми «Будова атома. Періодичний закон та періодична система Д.І.Менделєєва». Форма проведення – веб-подорож.

  

     Для підтримки навчального процесу став сервіс LearningApps.org.. Розміщені на сторінці блогу вправи «Визначи елемент», «Знайди співвідношення між будовою атома та вищими оксидами», «Характеристика елемента», «Відповідь на мільйон» в ході уроку виконувалися учнями одночасно. Також учні відповіли на онлайн-питання після перегляду фрагменту відеофільму «Життя та діяльність Д.І.Менделєєва».

Формою контролю знань, умінь та навичок учнів стало онлайн-тестування в форматі My TestX.

Формування предметних і метапредметних компетентностей засобами проектної технології

Учебники

Учебник П.П.Попель Химия,7 класс
Учебник П.П.Попель Химия, 9 класс
Учебник О.Г.Ярошенко Химия, 11 класс

Тема 4.Основні класи неорганічних сполук

Оксиди

Зразки оксидів 

Хімічні властивості оксидів

Кислоти

Інтерактивна вправ  "Формули та назви кислот"

Основи

Хімічні властивості основ

Добування лугів "Взаємодія натрію з водою"

Тестування "Основи"

Солі

Хімічні властивості солей

Опорний конспект з теми "Основні класи неорганічних сполук" з різними завданнями

Використання медіаресурсів під час вивчення теми «Періодичний закон та періодична система Д.І.Менделєєва» як педагогічного інструменту підвищення ефективності навчання учнів з хімії

Інформатизація освіти спрямовується на формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп'ютерних методів навчання та тестування, що надає можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні з урахуванням світових вимог. Використання медіа в навчально-виховному процесі є важливим засобом для розбудови системи освіти відповідно до вимог сучасного інформаційного суспільства.

Актуальність проекту: в умовах розвитку інформаційного суспільства та електронних медіа сучасний вчитель повинен володіти інформацією про існуючі медіаресурси навчального призначення та умінням ефективно їх використовувати у навчально-виховному процесі, формувати медіакультуру учнів, а також вміти створювати власні медіапродукти. Діяльність кожного педагога, спрямована на формування медіакультури сучасного учня, повинна починатися з формування його власної медіакомпетентності.Читати далі

Выращивание кристаллов медного купороса

5 самых удивительных реакций

Красивейшие химические реакции

Составь пазл "Моя Украина"

Физико-химический брейн-ринг

Внеклассное мероприятие для учащихся  9 – 10 классов

"Физико-химический брейн-ринг".

Развивающие цели игры:

·       Побуждение учащихся к познавательной деятельности;

·       Развитие логического мышления;

·       Реализация межпредметных связей физики и химии;

·       Развитие сообразительности.

Воспитательная цель игры:

·       Воспитание любознательности, наблюдательности, изобретательности, внимательности.

Технология игры: Из учащихся  выбираются две сборные команды  (можно команду девочек и команду мальчиков), один из которых назначается капитаном команды.

План игры.

1.    Вступительное слово ведущего. Выбор капитанов команд.

2.    I тур: Блиц – турнир (в сопровождении презентации)

3.    II тур:. Конкурс капитанов.

4.    III тур: Домашнее задание.

5.    Подведение итогов.

Сценарий игры.

Ведущий: Сегодня мы с вами проверим свои знания и умения по химии и физике в форме игры, отвечая на вопросы физико-химических процессов.

Хімія для допитливих. .

У металів дуже давня історія. Наприклад, історія міді налічує 7700 років, а предмети з заліза і сталі були відомі 4000 років тому в Китаї, Індії, Вавилоні й Ассирії. На відміну від металів, синтетичні матеріали — пластмаси, синтетичні еластомери — каучуки і гуми, хімічні волокна, силікони — почали виробляти трохи більше 50 років тому.Читати далі

Сам слепи свое счастье

Цікаві факти про хімію

     Всі ми вчимо або вчили хімію, але що цікавого в цьому предметі — всім запам’ятовуються довгі формули, валентності, визначення. Мало хто знає цікаві факти про хімію та хімічні елементи — а прочитавши цю статтю ви поглянете на цей предмет по-новому і з великим інтересом. Цікаві хімічні факти про винахід хімічних елементів, про їх властивості, застосування, про відомих хіміків — ви знайдете в цій статті. 

Цікаві факти про хімію 

     Якщо ви думали, що залізо — міцне і надійне, ви помиляєтеся. Залізо, нагріте до 5000 градусів Цельсія, стає газоподібним. Безліч хімічних елементів отримали свою назву на честь країн або інших географічних об’єктів. 

     Відразу 4 елемента — ітрій, ітербій, тербий і ербій — були названі на честь шведської села Іттербю, біля якої виявили велике родовище рідкоземельних металів. За легендою, думка про систему хімічних елементів прийшла до Менделєєва уві сні, проте відомо, що одного разу на запитання, як він відкрив періодичну систему, вчений відповів: «Я над нею, може бути, двадцять років думав, а ви думаєте: сидів і раптом … готово».
    Літій — найлегший метал. Він спливає, наприклад, в гасі.
  Водень — найпоширеніша речовина у Всесвіті (приблизно 90 % всіх атомів у всесвіті). Водень — найлегший газ. Маса 1 літра водню в газоподібному стані складає всього 0,08988 грам.
  Вода може замерзнути в трубопроводі при температурі +20 ° C, якщо в цій воді присутній метан (якщо бути точніше, з води і метану утворюється газовий гідрат ). Молекули метану «розштовхують» молекули води, так як займають більший об’єм. Це призводить до зниження внутрішнього тиску води і підвищенню температури замерзання. У кожному літрі морської води приблизно 25 грамів солі.
   У Світовому океані в 1 т води міститься приблизно 7 мг золота. А загальна маса цього металу в водах океану становить 10 млрд. тонн. Найбільшим існуючим зараз платиновим самородком є «Уральський гігант» вагою 7 кг 860,5р. Зберігається в Алмазному фонді Московського Кремля. Ртуть — не єдиний метал , який перебуває в рідкому стані при кімнатній температурі. Галій (Ga) у руках плавиться, цезій (Cs) і францій (Fr) також знаходяться в рідкому стані при кімнатній температурі.
   У хімії є таке поняття — сублімація, яке позначає прямий перехід речовини з твердого в газоподібний стан, минаючи рідку фазу. У побуті найчастіше таке явище зустрічається при випаровуванні сухого льоду, який перетворюється на вуглекислий газ.
    Дмитро Менделєєв приймав у Петра Столипіна іспит з хімії та поставив «п’ять». Менделєєв розробив стандарт для російської горілки, чим прославився ніяк не менше, ніж відкриттям періодичної таблиці. А по-друге, Менделєєв любив виготовляти валізи, причому деякі сусіди по вулиці знали його саме як відмінного чемоданного майстра, а не геніального хіміка …          Цікава властивість срібла. У IV столітті до нашої ери війська Олександра Македонського вторглися до Індії. На берегах річки Інд у військах вибухнула епідемія шлунково -кишкових захворювань, яка як не дивно, не торкнулася жодного воєначальника. Виявилося, що прості воїни користувалися олов’яним посудом, а їх командири — срібним. Тоді й згадали, що перський цар Кір II Великий про час військових походів наказував зберігати питну воду в срібних посудинах. Багато пізніше римські легіонери стали носити панцири, наколінники і поножі зі срібла. Срібло має бактерицидні властивості, а також сприяло швидкому загоєнню ран без нагноєнь.
   А чи знаєте ви, що у сечі в давнину було багато застосувань, які, мабуть, зараз нікому не прийдуть в голову. Стародавні греки, зауваживши, що сеча володіє яскраво вираженими антисептичними властивостями, промивали нею рани і навіть використовували як ополіскувач для рота. У стародавніх римлян зібрану сечу продавали в майстерні з пошиття одягу — її використовували для очищення вовни від бруду, а іноді і вимочували тканини перед забарвленням. А алхіміки протягом багатьох століть намагалися отримати з неї золото. До речі, останній факт привів до відкриття білого фосфору Хеніг Брандом в 1669 році.
  Парацельс стверджував, що завдання алхімії — виготовлення ліків; при цьому медицина Парацельса грунтувалася на ртутно- сірчаній теорії. Він вважав, що в здоровому організмі три принципи — Ртуть, Сірка і Сіль, — знаходяться в рівновазі; хвороба представляє порушення рівноваги між принципами. Для його відновлення Парацельс ввів у практику лікарські препарати мінерального походження — сполуки миш’яку, сурми, свинцю, ртуті і т. п., — на додаток до традиційних рослинним препаратам.
  Хлорид кобальту можна успішно використовувати для тайнопису: літери, написані його розчином, що містить в 25 мл води 1 г солі , абсолютно невидимі і проявляються, роблячись синіми, при легкому нагріванні паперу.
  Платина в перекладі з іспанскої буквально означає «серебришко». Пояснюється така зневажлива назва, дана цьому металу конкістадорами, виключно тугоплавкістю платини, яка не піддавалася переплавці, довгий час не знаходила застосування і коштувала вдвічі нижче, ніж срібло. Зараз на світових біржах платина дорожче срібла приблизно в 100 разів.
   Шерлок Холмс був першим детективом, що використав хімічні знання для розкриття злочинів.  
   Непробивне скло було винайдено випадково. У 1903 році французький хімік Едуард Бенедиктус ненавмисно впустив колбу, заповнену нітроцеллюлозою. Скло тріснуло, але не розлетілося на дрібні шматочки. Зрозумівши, в чому справа, Бенедиктус виготовив перші лобові стекла сучасного типу, щоб зменшити кількість жертв автомобільних аварій.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-himiyu/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Буктрейлер "О великих надо знать всё" по журналу "100 великих людей, которые изменили ход истории"

https://youtu.be/AAIF0L9XeC0

Окислительно-восстановительные реакции

 http://www.slideshare.net/SvetlanaBondarenko2/ss-59888395   

Жесткость воды.

10 класс. Тема урока: Жёсткость воды и способы её устранения.

Цель урока:

ü Ознакомить учащихся с понятием жесткости воды, разъяснить ионный механизм образования и устранения жесткости воды, отметить основные способы смягчения воды, показать значение устранения жесткости воды в промышленности и быту, роль воды в природе и жизни человека.

ü Развивать критическое и аналитическое мышление, умение обобщать и применять полученные знания, анализировать и устанавливать причинно-следственные связи.

ü Воспитывать познавательный интерес к естественным наукам на основе межпредметных связей химии с физикой, географией, природоведением; формировать целостное восприятие явлений, происходящих в природе, в быту, производстве. 

Оборудование  и реактивы: Периодическая система химических элементов Д.И.Менделеева, таблица растворимости, компьютер, телевизор, три колбы с колодезной, водопроводной и дистиллированной водой, раствор мыла.

Материалы: презентация к уроку, видеофрагменты о карстовых пещерах, кораллах и жемчуге, о природных известковых массивах, раздаточный материал для индивидуальной работы, «черный ящик».

Методы и методические приемы: эвристическая беседа, индивидуальная самостоятельная работа,  демонстрационный опыт, «черный ящик», «блиц-опрос по цепочке», «Микрофон», «Найди ошибку», «Рассказ по ключевым словам», решение задачи.

Тип урока: комбинированный

Структура урока

1. Организационный момент                                                1 мин.

2. Мотивация учебной деятельности                                    3 мин.

3. Проверка домашнего задания                                            7 мин.

4. Актуализация опорных знаний                                          7 мин.

5. Объявление темы, цели, задач урока                                 1 мин.

6. Изучение нового материала                                                8 мин.

7. Первичное усвоение знаний, умений                                  3 мин.

8. Закрепление знаний                                                             8 мин.

9. Рефлексия                                                                              3 мин.

10. Подведение итогов урока                                                  3 мин.

11. Домашнее задание                                                              1 мин.

1. Организационный момент.     

Проверка готовности учащихся к уроку, установка психологического контакта, настрой на работу. Для того, чтобы урок прошел эффективно, нам необходимо настроиться на плодотворную работу, которая будет обеспечиваться вашими знаниями и хорошим настроением. Поэтому посмотрите на соседа по парте, улыбнитесь друг другу и пожелайте хорошего продолжения дня и удачи на уроке.

2. Мотивация учебной деятельности

Сегодня наш разговор будет об удивительном веществе. Представьте себя знатоками клуба «Что? Где? Когда?».  В течении минуты вам необходимо отгадать это вещество, спрятанное в «черном ящике»:

·        Мало его - пропал бы мир, много его – мир тоже б рухнул;

·        Это одно из немногих веществ в природе, которое расширяется при переходе из жидкой фазы в твёрдую;

·        Очень добродушное,   мягкое, послушное,

Но когда оно захочет, даже камень весь источит.

·        В морях и реках обитает,

Но часто по небу летает.

А как наскучит  уж летать,

На землю падает опять.

Конечно, перед вами хорошо всем знакомая, и все же загадочная, таинственная гостья.   «Это водица – всему миру царица».

В следующем стихотворении укажите важнейшее качество воды:

              Хоть составчик мой несложный,

Без меня жить невозможно.

Я отличный растворитель,

Жажды лучший утолитель.

А разрушите, так сразу

                 Два получите вы газа.                   (хороший растворитель)

      На прошлом уроке мы с вами изучали металлы, очень хорошо взаимодействующие с водой. Какие? (щелочные и щелочно-земельные)

3. Проверка домашнего задания. Нам необходимо вспомнить свойства и характеристики  этих металлов. Проведем  «блиц-опрос по цепочке». Первый задает вопрос второму, второй отвечает и задает вопрос третьему, третий отвечает и задает вопрос четвертому и т.д. Время на обдумывание ответа 20 сек. Учитель помогает, если затруднен ответ.  Последние вопросы задаю я:

1. Ионы какого металла активно участвуют в водно-солевом обмене и поддерживают кислотно-щелочное равновесие в организме животных и человека?

2. Ионы какого металла присутствуют во всех тканях и жидкостях организма человека, нужны для нормальной работы мышц и свертывании крови?

3. Почему магний – жизненно необходимый элемент для всего живого на Земле?

4. Какова распространенность этих металлов в природе? (вследствие своей активности они встречаются только в виде соединений карбонатов, сульфатов, фосфатов, хлоридов)

  4. Актуализация опорных знаний.

   В виду того, что Земля на 2/3 покрыта водой, содержание металлических элементов в гидросфере не меньше, чем в литосфере. В каком виде? Они находятся в растворе в виде ионов. Напомню, что в 1л морской воды содержится около 35 г солей. Вспомните круговорот воды в природе. Просачиваясь сквозь почвы и горные породы, вода насыщается растворимыми солями кальция и магния, творя  чудеса необыкновенной красоты. На протяжении миллионов лет растворенные в морской воде соединения кальция использовались как строительный материал для наружных скелетов беспозвоночных – моллюсков, полипов и др. В неживой природе минерал, который почти на 100% состоит из кальций карбоната, - это кальцит. Вашему вниманию я представляю видеофрагменты об известковании в природе (курорт Паммукале, образование кораллов и жемчуга, карстовых пещер), созданный учащимися (видеоприложение).
      (После просмотра) С точки зрения химии, возникновение этих удивительных творений природы – это жесткость природных вод.

5.  Объявление темы, целей и задач урока 

  Жесткая вода – это хорошо или плохо? На этот вопрос мы попытаемся ответить в ходе урока. Тема урока «Жесткая вода и способы ее устранения». Понятие жесткости воды мы встречаем не только в спелеологии и в геологии, а, вообще, повсеместно – в химии, техники и даже в быту. И поэтому это понятие очень важно для определения качества воды.  Так что же такое жесткость воды и нужно ли ее устранять?

6. Изучение нового материала  

  Жёсткость воды – это свойство воды, обусловленное содержанием растворимых в ней соединений кальция и магния. Примером жесткой воды (свыше 10 ммоль/л) является морская вода, мягкой (менее 2 ммоль/л) – дождевая, талая и дистиллированная.

Виды жесткости	Временная (карбонатная)	Постоянная (некарбонатная)
Содержание ионов	Са2+   ;  Mg2+  ;   НСО3-	Са2+ ;  Mg2+ ;  Cl-;  SO42- ;  NO3-

      Природная вода обычно содержит все ионы, характерные и для временной, и для постоянной жесткости. Поэтому говорят об общей жесткости воды. Но человеку необходима пресная вода с небольшим содержанием растворенных веществ.  Мы с вами не представляем себе жизни без нее, пользуемся водой, взятой из реки или колодцев, минеральными водами подземных источников, содержащими эти соли.  Какое влияние оказывает жесткость на нас?

Влияние жесткости воды на человека:

Бытовая химия. Проведем демонстрационный опыт. В трех колбах находится дистиллированная, водопроводная  и колодезная воды. Добавим во все несколько капель раствора мыла. Встряхнем до образования пены. Наблюдаем образование обильной пены в колбе с дистиллированной водой, меньше в водопроводной и мало в колодезной. Мыло – это соли натрия или калия  и органических кислот. При попадании мыла в жесткую воду происходит реакция обмена. Образуются нерастворимые соли кальция и магния, которые осаждаются на поверхности загрязненного предмета (плохо взбивается пена, мыло плохо мылится и образуются частицы нерастворимого белого цвета, которые оседают на поверхности волос, тканей). По этой причине расходуется много мыла. Вывод: колодезная вода непригодна для стирки. Необходимо применение СМС. Как показывает практика, перерасход этих средств может составить 30-50%;

Быт. Жесткая вода также влияет на заваривание кофе и чая (выпадение бурого осадка), образование на поверхности воды пленки, появление характерного металлического привкуса и ухудшение качеств сваренного мяса вследствие того, что соли жесткости вступают в реакцию с белками и образуют нерастворимые соединения;

Здоровье. Человеческому организму необходимы минеральные вещества, но их избыток нанесёт вред? Какой?  (накопление солей в организме, заболевание суставов. образование камней в почках, желчном и мочевом пузырях). Учеными доказано, что жесткость воды может способствовать развитию этих болезней, а с низкой – увеличивает риск возникновения сердечно-сосудистых заболеваний;

Техника. Вся бытовая и промышленная техника, связанная с водой, а это стиральные и посудомоечные машины, системы горячего водоснабжения и отопления, сантехника, паровые котлы. Какой вред может принести жесткая вода в быту и в промышленности? (При использовании жесткой воды образуется накипь на нагревательных элементах в бытовой технике и промышленном оборудовании, что приводит к повышенному износу и преждевременному выходу из строя, перерасходу тепловой энергии, засорению трубопроводов отопления и водоснабжения, ухудшению вкуса пищи, приготовленной на жесткой воде). Жесткая вода все таки  плохо?

Методы устранения жесткости.

Жесткость воды
Виды жесткости	Временная (карбонатная)	Постоянная (некарбонатная)
Способы устранения (смягчения) воды	1. Кипячение Ca(HCO3)2 → CaCO3↓ + H2O + CO2     Mg(HCO3)2→MgCO3↓ + H2O + CO2 2. Действие известкового молока (гашеной извести) или соды Ca(HCO3)2+Ca(OH)2→2CaCO3↓+2Н2О Ca(HCO3)2+ Na2CO3→CaCO3↓+NaHCO3 Mg(HCO3)2+Na2CO3→MgCO3↓+ NаHCO3 3. Пропускание через ионообменные колонки	1.      Вымораживание. 2.      Дистилляция (перегонка) 3.      Добавление  соды CaSO4+Na2CO3→Na2SO4+CaCO3↓ MgCl2+Na2CO3→MgCO3↓+2NaCl 4.      Пропускание через ионообменные колонки

Чтобы избавиться от временной жесткости необходимо просто вскипятить воду. При кипячении воды, гидрокарбонатные анионы вступают в реакцию с катионами и образуют с ними очень малорастворимые карбонатные соли, которые выпадают в осадок.  

     С ионами железа реакция протекает сложнее из-за того, что FeCO₃ неустойчивое в воде вещество. В присутствии кислорода конечным продуктом цепочки реакций оказывается Fe(OH)₃, представляющий собой темно-рыжий осадок. Поэтому, чем больше в воде железа, тем сильнее окраска у накипи, которая осаждается на стенках и дне сосуда при кипячении.

    С постоянной жесткостью бороться труднее.

Один из вариантов: вымораживание льда. Необходимо просто постепенно замораживать воду. Когда останется примерно 10 % жидкости от первоначального количества, необходимо слить не замершую воду, а лед превратить обратно в воду. Все соли, которые образуют жесткость, остаются в не замершей воде.

     Еще один способ – перегонка (дистилляция), то есть, испарение воды с последующие ее конденсацией. Так как соли относятся к нелетучим соединениям, они остаются, а вода испаряется. Но такие методы, как замораживание и перегонка пригодны только для смягчения небольшого количества воды. Промышленность используют другие методы. Наиболее широко используется ионнообменный способ, основанный на применении специальных реагентов – катионитов, которые загружаются в фильтры и при пропускании через них воды, заменяют катионы кальция и магния на катион натрия.

    Но при устранении жесткости имеются последствия: накипь. В состав накипи могут входить и карбонаты, и силикаты, и сульфаты, и фосфаты. Но если разрушить карбонатный “скелет”, то и эти соединения не удержатся на поверхности.

      Существуют специальные средства, предназначенные для смягчения воды и удаления накипи.  (на экране монитора)

7. Первичная проверка усвоения знаний

1)    Задание  «Составь рассказ о понятии по ключевым словам»

Из предложенного перечня слов составьте небольшой рассказ об изученном  свойстве воды: Явление, вода, вещество, растворитель, горные породы,  соли, раствор, жесткость, ионы, кальций,  магний, сода, кипячение, ионнообменные колонки, природа, чудеса.

8. Закрепление знаний.

1)    Решение задачи. Сколько осадка образуется при продолжительном кипячении 1 тонны воды, содержащей 8,1% кальций гидрогенкарбоната? (Ответ: 50 кг)

2)    «Найди ошибку»

1.       Доказать, что накипь содержит карбонаты, можно  с помощью щелочи.

2.       Ключевая вода имеет вкус и является мягкой.

3.       Жесткость воды обусловлена наличием ионов натрия.

4.       Кипячением можно устранить любой вид жесткости воды.

5.       Жесткость воды не влияет на состояние здоровья человека.

9. Рефлексия.

«Микрофон» Сделайте вывод: Жесткая вода – это хорошо или плохо?

«Я считаю…., или я понял, что жесткость воды в природе создает творения необычайной красоты, и в то же время для организма человека….»

10. Подведение итогов урока.

11. Домашнее задание: выучить §20 до конца, выполнить № 5,6* с.172

Источники информации:

1.  О.Г. Ярошенко. Химия: Учебник для 10 кл. (уровень стандарта, академический уровень). – К. Грамота, 2010.

2.     А.Т. Пилипенко, В.Я. Починок, І.П. Середа, Ф.Д. Шевченко. - Довідник з елементарної хімії. / Под ред. Академіка АН УРСР А.Т. Пилипенко. - К.: Наукова думка. - 1985.

3.     Хімія: Дитяча енциклопедія «Я пізнаю світ». К.: Школа, 2002.

Использованы материалы сайтов:

https://www.youtube.com/

http://dic.academic.ru

https://yandex.ua/images/search?text=кораллы%20википедия

http://ru-wiki.ru/wiki/Коралл

https://ru.wikipedia.org/wiki/Жемчуг

https://yandex.ua/images/search?text=жемчуг&stype

https://yandex.ua/images/search?text=карстовіе%20пещері&stype

http://www.encyclopedia-stranstviy.com/2012/06/karstovye-peschery.html
900igr.net
видеоприложение